Июл 04, 2016 - 0 Comments - Без рубрики -

Як перейти від споживання до продукування

[Про автора: Влад Воскресенський — CEO компанії Invisible Solutions. За освітою програміст, закінчив КНУ ім. Шевченка. У 2001 році відкрив свою аутсорсингову компанію, яку згодом продав, а з 2005 почав займатись створенням власних продуктів]

Стаття є адаптацією дискусії в рамках проекту «Wake Up Meetings» від LvBS та Креативного кварталу у Львові.

Я живу і працюю почергово то в Києві, то в долині Сан-Франциско, і майже шкірою відчуваю різницю в менталітетах мешканців цих двох міст. Якщо казати про ІТ-шників, в обох країнах це не бідні люди і, напевне, входять у ті прошарки суспільства, які можуть собі багато чого дозволити. Але помітно, що все ж таки американці більш динамічні — там досить багато людей, які принаймні продукують свої ідеї й насправді намагаються щось реалізувати. А в нас я чую переважно про те, що в Україні все погано, що щось комусь заважає або не подобається — купа відмазок, щоби поменше щось робити. І мене дивує, що навіть ті, хто дійсно здатен і могли б дати світу багато чого, думають лише про підвищення власних статків.

Проблему того, що нашим людям важко щось створювати, я помітив і тоді, коли ми запропонували співробітникам нашої компанії не соромитись і обговорювати з нами свої власні ідеї, адже можливо з цього щось вийде. Їм було складно. Так з’явилась думка поговорити про те, як же перестати просто споживати, а наважитись запроваджувати своє.

Що таке споживання

Мені здається, є дві основні речі, про які людина може жалкувати наприкінці свого життя. Перше — що вона провела своє життя не так круто, як могла би, неправильно виставляла пріоритети. І друге — що не залишила світу, людям так багато, як могла б. Отже, якщо людина доходить до таких думок, це означає, що протягом свого життя вона дійсно втрачала час на щось інше. І звичайно, що споживання — це і є типове втрачання, марнування часу.

Люди багато споживають і дуже рідко починають щось генерувати, адже у споживанні немає ризику, а є лише насолода. Відкрити банку пива, поїхати у крутий готель, читати пости у Фейсбуці замість розумного блога — у кожного рівень споживання різний, тому що можливості в людей різні. Але споживання завжди є приємним і не несе ризику, адже ви нічого такого не робите, що могло б піти для вас не так. Ви не ризикуєте почути: «Це нам непотрібно, ти робиш якусь дурницю». Ви не відчуваєте себе ідіотом через те, що у вас щось не виходить. Споживання — це життя в межах власної зони комфорту. Споживаючи, ми нічого не залишаємо після себе, нічого не продукуємо. Ми займаємось самовдоволенням. Але щоб вийти зі своєї клітини, у якій ви живете, піднятись на вищій щабель, треба займатись і іншими речами.

До речі, сервіс — це теж різновид споживання. Наприклад, якщо ви перукар і стрижете людей, то що після вас залишиться? Пам’ять про те, що ви робили гарні зачіски? Супер. Що ще? Якщо ви гарний перукар — відкрийте перукарню, навчіть інших цим займатися, це вже щось.

Як писав Чак Паланик, люди купують речі, які їм непотрібні, за гроші, яких вони не мають, для того, щоб здаватися людьми, якими вони насправді не є. І це проблема не лише України, а всього людства, хоча саме у країнах слов’янської ментальності поширене споживання заради того, щоб справити враження на інших. Наприклад, купити машину, яку ви реально собі не можете дозволити, й у вас у хаті буде все погано, але ви їздите на крутій машині. Або придбати iPhone, за який будете розраховуватися три роки.

Така поведінка тягне усю країну вниз, адже країна — це є сукупність усіх особистостей, кожного з нас, і якщо 90% особистостей займаються такими дурницями, то вони генерують ВВП для тих, хто виробляє ті речі ТАМ, які ми купуємо ТУТ. Ми їздимо на німецьких машинах, користуємось американськими телефонами, одягаємося в якісь в’єтнамські речі. Але ми самі нічого не генеруємо. Ми просто є сировиною для іншого світу.

Прихованою формою страху щось створювати є бажання занадто багато вчитися. Нехай ви закінчили магістрату, аспірантуру, відвідали 10 курсів, прослухали всю Coursera, прочитали 10 блогів. Ви послухали купу розумних речей, але яку частину з того ви перетворите на досвід? Вчитися — це така розумна, але підступна методика відкладати великі речі, які ви могли б вже почати робити, але запевняєте себе, що ще не готові, ще не навчились. Звичайно, якісь ази потрібні, неможливо створити ракету, не знаючи абетку. Я вважаю, що найкраще — це вчитися by doing. Адже коли ви починаєте щось робити, то у процесі й навчаєтесь, і реалізуєте справу.

Перехід до продукування

Коли наступає той самий час, щоб перейти від споживання до продукування? Насправді, правильна відповідь — вчора. Адже кожен із нас вже витратив той час, про який скоріше за все буде жалкувати. У всіх були такі періоди в житті, коли ми не робили нічого або робили не дуже оптимально, або могли б робити краще, або могли б щось спробувати й не спробували. Витратили час на лежання під сонцем або читання типу «розумних», але насправді не дуже, блогів. Звичайно, на початку все одно треба багато споживати, тому що неможливо зробити круту річ, не володіючи основами. Але важливо не займатися споживанням нескінченно.

Наприклад, якщо ви прослухали курс про програмування речей і вже можете написати якийсь маленький проект, то напишіть. Це вже буде learning by doing. Наприклад, ви точно вже можете зробити проект на Arduino, щоб на поверсі автоматично вмикалось світло, коли ви виходите із квартири. Це вже буде продукт не лише для себе, а хоча б для сусідів, для своєї родини. Тобто інформаційне споживання можна і треба направляти на те, щоб потім за допомогою нових знань щось виробляти.

Ми живемо в цьому світі, який є таким лише завдячуючи тим людям, які у свій час знайшли сили й бажання зробити щось, що залишилося після них для нас. Якби вони насолоджувалися своїм життям і просто споживали те, що було на той час, ми досі жили б у такому первинному строю. Але хтось вигадав колесо, хтось вигадав комп’ютер, хтось вигадав iPhone. Відповідно, висновок такий — саме такі люди рухаюсь світ.

Починаючи створювати, ви обов’язково відчуєте, що воно вам повертається — більш високими доходами, моральною сатисфакцією, або ще чимось. Можливо, ви зможете побачити конкретні результати запровадження змін у світі, навколо себе.

Масштаб продукування залежить лише від амбіцій кожної людини. Мій приклад зробити на Arduino автоматичне вмикання і вимикання світла — це не дуже амбіційний проект. Він амбіційний у масштабах сім’ї й будинку, де ми живемо. Можна поставити перед собою більш амбіційні цілі. І це абсолютно нормально. Це буде змінювати планету і вас також. Як тільки ви починаєте щось створювати, ви починаєте мислити іншими категоріями, життя починає забарвлюватися абсолютно іншими фарбами.

Виробляти можна будь-що: ідеологію, думку, книжку, пост у блозі, технологію, софт. Найпростіше, що можна зробити, це те, що я роблю прямо зараз — хоча б про це почати говорити. Але робіть щось, що допомагає людям. Відповідно, ті хто мають великі амбіції, ставлять перед собою високі цілі, досягають їх третину, половину, 10% — і це вже набагато більше ніж результати тих, хто ставить перед собою маленькі цілі. Чим вище ви поставите ціль, тим менший відсоток її досягнення дасть вам більші результати.

Як почати? Це найскладніше питання. Людина думає: «Як же я можу, у мене є кредит за квартиру, у мене є мій стабільний доход. Я ж не можу це все кинути й робити свій власний продукт, тому що за два місяці в мене закінчаться гроші. Як мені бути?». Насправді, у будь-якій ситуації можна починати. Зараз є різні можливості знайти допомогу — від грантів до інкубаторів. Та й інвестиційна політика вже набагато краще, ніж 20 років тому. Зараз інвестори шукають людей, які намагаються щось зробити, а не навпаки.

Мій рецепт: перед тим, як почати щось робити, треба поставити одне просте питання — кому це потрібно? Більшість із нас в університеті не навчились це робити. Нас навчали створювати щось по готовому ТЗ, вирішувати складні технологічні речі. Але якщо ви хочете створити нове, вам потрібно, щоб існувала хоча б одна людина у світі, кому це, ви вважаєте, було б потрібно. Знайдіть її і спробуйте задовольнити цю потребу.

Вчимось і створюємо

Звичайно, не можна перестати споживати назавжди. Ми все одно весь час щось споживаємо — починаючи їжею й закінчуючи інформацією. Треба продовжувати споживати, але дуже селективно до того відноситися й розуміти, що саме ви споживаєте і яку це вам дає конкурентну перевагу в майбутньому процесі створення. Чи споживаєте ви те, що вам далі стане в нагоді? І як тільки ви знаходитесь перед рішенням спожити чи зробити, відповідь повинна бути: «давайте спробуємо краще щось зробити», адже learn by doing.

Чим швидше ви почнете щось робити, тим швидше наробите купу помилок і тим швидше ви зрозумієте, як робити правильно. Тому не чекайте, починайте. Як тільки ви почнете, у вас спочатку, можливо, 10 раз не вийде, але після того ви отримаєте купу фідбеків, перебудуєте це ще 10 разів, але тим швидше зможете зробити правильно й тим самим дасте світові нове здобуття.

Я вважаю, що людина стає щасливою коли, базуючись на своїх вміннях, талантах, навичках, починає самореалізовуватися у світі, тобто продукує щось. І саме це дозволяє сказати врешті про своє життя, що «я ж таки щось зробив, це було комусь корисно, і значить, я не дарма прожив на землі». Живіть щасливим життям і намагайтеся щось створювати.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Человек ? *